узагальнювати — [узага/л н уватие] н уйу, н уйеиш … Орфоепічний словник української мови
узагальнювати — узагальнити (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), типізувати, об єктивувати, підсумовувати, підсумувати, висновувати, виснувати … Словник синонімів української мови
узагальнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
навчання — рідко науча/ння, я, с. Дія за знач. навчати, научати і навчатися, научатися. •• Ро/злади навча/ння мед. нездатність засвоювати, зберігати або узагальнювати нову інформацію внаслідок недостатності або дефектів уваги, пам яті, логіч … Український тлумачний словник
об'єктивувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Втілювати в конкретних предметних формах; робити що небудь об єктом сприйняття. 2) Узагальнювати, типізувати що небудь … Український тлумачний словник
підсумовувати — ую, уєш, недок., підсумува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Обчислювати що небудь, підраховуючи загальну суму. 2) перен. Робити висновки з чого небудь; узагальнювати зроблене, сказане … Український тлумачний словник
синтезувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Здійснювати синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. 2) хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.) … Український тлумачний словник
узагальнити — див. узагальнювати … Український тлумачний словник
узагальнювання — я, с. Дія за знач. узагальнювати … Український тлумачний словник
узагальнюватися — юється, недок., узага/льнитися, иться, док. 1) Ставати загальним для якоїсь групи предметів, фактів, явищ і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до узагальнювати … Український тлумачний словник
